З вітальним словом виступили: Тетяна ІЩЕНКО, директор Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти, у своєму виступі нагадала мету проєкту та назвала конкретні кроки, що робляться для її досягнення: створення спеціалізованих магістерських програм з лабораторної практики для спеціалістів агро-продовольчого сектору; створення спеціалізованих курсів для післядипломного навчання працівників лабораторій; оновлення навчання, що проводиться лабораторіями; розвиток нових практик співробітництва між лабораторіями та університетами на основі взаємної вигоди. Зазначила, що важливим для проєкту є забезпечення життєздатності його результатів після його закінчення.

Світлана ДІДУСЕНКО, начальник відділу модернізації змісту освіти та освітнього процесу Головного управління вищої освіти Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН, зазначила важливість програми Еразмус+ для реформування вищої освіти України, та вказала, які саме результати очікуються від даного проєкту: забезпечення співпраці освіти з виробництвом, адаптація підготовки студентів до вимог виробництва, участь майбутніх роботодавців в професійній підготовці студентів, забезпечення тісної співпраці університетів з лабораторіями, спільне проведення занять, написання наукових статей, підготовка дидактичних матеріалів, створення можливостей міжнародної співпраці для молодих спеціалістів, вивчення Європейських стандартів та їх запровадження для підготовки майбутніх фахівців.

Жанна ТАЛАНОВА, експерт з аналітичних питань Національного Еразмус+ офісу в Україні, привітала учасників зібрання та вказала на вимоги, що висуваються Європейською Комісією до проєктів програми Еразмус+ та інших проєктів в галузі освіти та науки. Такими вимогами є: синергія, якість проєкту та його результатів, дотримання стандартів вищої освіти, які також змінюються, оновлюються, вдосконалюються в напрямку адаптації до вимог ЄС. Закликала учасників проєкту орієнтуватися на національне законодавство з вищої освіти та ретельно вивчати всю інформацію, яка дається на сайтах офісу Еразмус+ та Міністерства освіти та науки України.

Виступи учасників семінару:

Ольга ГЕТЯ, начальник кабінету міжнародного співробітництва та національний спів-координатор проєкту, представила результати роботи проєкту за дворічний період: 7 навчальних поїздок викладачів університетів та лабораторій до європейських закладів освіти – учасників проєкту; стажування студентів в чотирьох європейських навчальних закладах протягом одного місяця, три експертні місії та три навчальні сесії для учасників проєкту в партнерських країнах; розробка та запровадження навчальних модулів в рамках освітньої програми «Лабораторна справа» на таких магістерських спеціальностях: агрономія, ветеринарна медицина, ТВППТ, харчові технології.

За час реалізації проєкту здійснено два набори студентів – магістрів за вищезазначеною освітньою програмою та здійснено перший випуск. Університетами – учасниками проєкту обладнано навчально-наукові лабораторії за кошти проєкту. Розроблено програму післядипломного навчання для працівників діючих лабораторій. Налагоджено активну співпрацю між лабораторіями та університетами у формі спільної організації та проведення навчальних сесій, організації навчання та практики для студентів, спільного написання посібника «Лабораторна практика».

Людмила СТЕПУРА, методист кабінету міжнародного співробітництва та національний спів-координатор проєкту, представила продукти проєкту, якими можуть скористатися стейкхолдери та подальші плани до закінчення проєкту. Основним продуктами є посібник «Лабораторна практика», який є результатом колективної роботи всіх учасників проєкту, буде виданий в електронному вигляді, призначений для студентів магістерського курсу всіх спеціалізацій в рамках проєкту, може використовуватися працівниками лабораторій для оновлення їх професійних знань та навчання нових спеціалістів, дає загальні знання та пояснює основні маніпуляції з лабораторної практики: різні види аналізів, взяття зразків, заходи безпеки роботи в лабораторії, міжнародні стандарти. Наразі завершується редагування англійської версії, далі він буде перекладений на українську, грузинську, румунську мови. Було представлено веб-портал проєкту та вказано, де зацікавлені особи можуть знайти корисну інформацію. У подальших планах проєкту є: завершення роботи над посібником, другий випуск студентів за спеціалізацією “ Лабораторна справа ”, студентський обмін між Україною, Грузією та Молдовою, ще один цикл навчальних поїздок до європейських партнерів, спільне проведення занять працівниками лабораторій та викладачами університетів, заключна конференція в Києві.

Ігор ВЕРЕЩАГІН, доцент кафедри селекції та насінництва Сумського національного аграрного університету, як відповідальний за наповнення платформи Moodle навчальними курсами, разом з європейським партнером Асоціацією ISLE, яка є лідером даного робочого пакету, представив можливості користування на прикладі власного розроблено курсу «Клітинна та молекулярна біологія». Проте були виявлені певні недоліки платформи, а саме вона не є вільно доступною, для будь-якого користувача: спершу потрібно написати адміністратору з Асоціації ISLE, який повинен авторизувати користувача та надати йому логін та пароль. Було вирішено терміново відкоректувати користування платформою, зробити її доступною для всіх зацікавлених осіб, а авторизований доступ зробити лише для авторів курсів, що надасть їм можливість редагувати зміст матеріалів на платформі.

Сергій ГРИЩЕНКО, заступник декана факультету тваринництва та рибництва НУБіП, представив результати участі факультету у проєкті, а саме: розробка та введення для освітньої програми «Лабораторна справа у тваринництві» трьох модулів: Організація діяльності та проведення вимірювання у лабораторіях, Сучасні методи та прилади лабораторних досліджень, Застосування рекомендацій ІCAR у тваринництві; закупка обладнання для лабораторії на кафедрі Генетики, розведення та біотехнології тварин, мобільність викладачів та студентів, перший випуск магістрів за новою освітньою програмою.

Галина ОСТРОВСЬКА, випускниця освітньої програми «Лабораторна справа у тваринництві» факультету тваринництва та рибництва НУБіП поділилась враженнями від участі у проєкті та проходження стажування в Університеті м. Любляна. Так під час стажування студенти працювали в лабораторії генетичних досліджень біотехнологічного факультету, проходили практичне навчання на бійні, де проводили контроль м'яса, працювали в лабораторіях ветеринарного факультету та в центрі осіменіння «Преска». Отриманий досвід допоміг у працевлаштування після закінчення університету.

Ганна КИЇВСЬКА, вчений секретар Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Ганна розповіла, що роль Інституту у проєкті є наступною: створення спільно з провідними університетами спеціалізованих магістерських програм з лабораторної практики для спеціалістів з ветеринарної медицини; участь у підготовці посібника з лабораторної практики; участь фахівців Інституту в професійних тренінгах у провідних університетах – партнерах проєкту з країн ЄС, України, Молдови та Грузії з метою підвищення кваліфікації; використання отриманих в результаті реалізації проєкту знань та навичок при проведенні курсів підвищення кваліфікації на базі ДНДІЛДВСЕ для лабораторних фахівців сторонніх організацій (у 2018 році на базі ДНДІЛДВСЕ пройшли підвищення кваліфікації 95 фахівців, а протягом 2019 року – 131 фахівець); допомога українським університетам-партнерам проєкту при підготовці магістрів за напрямом «Лабораторна справа» шляхом їх стажування у науково-дослідних відділах Інституту.

Василь СТЕФАНИК, начальник відділу міжнародних в’язків Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького представив участь університету у програмі: запровадження освітньої програми «Лабораторна справа» в рамках підготовки магістрів з ветеринарної медицини, стажування викладачів та студентів у європейських закладах освіти – учасниках проєкту, проведення на базі університету наради координаційної групи та навчальної сесії для учасників проєкту. Пан Стефаник особливо наголосив на співпраці університету з Львівською державною регіональною лабораторією ветеринарної медицини та Інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок, які не є членами консорціуму, проте беруть активну участь в заходах, організованих в рамках проєкту.

Михайло РУБЛЕНКО, професор факультету ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету зробив аналіз стану пілотної підготовки фахівців лабораторної справи, поділився думками щодо подальших перспектив та ризиків її розвитку в Україні. Так він окреслив наступні шляхи подальшого запровадження результатів проєкту в Україні: оптимізація пілотного курсу в рамках освітньої програми підготовки лікаря ветеринарної медицини з виокремленням 60 кредитів для спеціалізації та запровадженням системи післядипломного стажування до 1 року, перегляд стратегії, принципів та методології післядипломної освіти лабораторних працівників, розроблення педагогічних ресурсів і удосконалення методології підготовки фахівців з лабораторної справи, запровадження постійно діючих спільних науково-практичних і методологічних семінарів лабораторної служби, науково-педагогічних працівників і студентів, пошук грантів (спільних проєктів для стажування викладачів і студентів). Серед ризиків він зазначив наступне: відсутність державної підтримки в розвитку лабораторної справи і підготовки фахівців; відсутність мотиваційної складової у студентів для навчання лабораторній справі і роботи в лабораторній службі; відсутність розрахунків щодо потреб у фахівцях з лабораторної справи; невизначеність компетентностей, які повинен набути фахівець з лабораторної справи; відсутність державної сертифікації випускників за напрямом лабораторна справа.

Любов ЛИТВИН та Марія МУРАВСЬКА, студентки другого курсу магістратури факультету ветеринарної медицини освітньої програми «Лабораторна справа» БНАУ поділилися враженнями від стажування в Університеті природничих наук м. Вроцлав та ряді українських лабораторій. Відзначили велику різницю у рівні матеріального забезпечення українських та польських лабораторій та висловили своє бачення щодо шляхів покращення ситуації: надання лабораторіями університетам інформації щодо існуючих вакансій, збільшення фінансування факультетів ветеринарної медицини з боку держави, оптимізації якості освіти, створення більше нових проєктів із залученням інших закладів з інших країн, і в тому числі закладів в межах України, оптимізація освіти для отримання дипломів міжнародного рівня.

В ході обговорення проєкту було висловлено ряд критичних зауважень та пропозицій щодо покращення роботи проєкту та використання його результатів. Так, пані Жанна ТАЛАНОВА зауважила наступне:
- потрібно посилювати наукову складову проєкту, маючи в консорціумі науково-дослідні установи, можна розширити співпрацю через публікації спільних статей та інших матеріалів; обладнані лабораторії можуть використовуватися для виконання комерційних замовлень, а залучені кошти направлятися на фінансування наукових досліджень;
- потрібно шукати шляхи продовження та поглиблення співпраці після закінчення проєкту, наприклад, підготувати нові проєкти з академічної мобільності чи проєкти в рамках інших програм, як то Горизонт 2020 чи його продовження в якості нової програми, оскільки spin-off є позитивним показником; передбачити проведення спільних семінарів;
- щодо курсів на платформі Moodle, зауважено про застарілі форми як подачі інформації, так і методів оцінки. А для програми Еразмус+ є важливим впровадження інноваційних педагогічних практик. Дійсно, цей недолік було визнано учасниками проєкту, оскільки протягом двох років більше уваги зверталося на змістове наповнення курсів, вивчення лабораторних методів та стандартів. Було вирішено присвятити чотири навчальні поїздки, які залишилися на третій рік саме новим методам навчання, які застосовують європейські партнери до даної спеціальності;
- потрібно слідкувати за національним законодавством, не використовувати старі шаблони, а використовувати рамки кваліфікації: знання, вміння, навички, комунікація, автономія, відповідальність;
- потрібно переглянути стратегію, методи, концепцію щодо післядипломної освіти.

Деканом факультету ветеринарної медицини НУБіП Миколою ЦВІЛІХОВСЬКИМ та деканом Житомирського агро-екологічного університету Анатолієм РЕВУНЦЕМ , було зазначено, що спеціалізація «Лабораторна справа» вже існувала у них на факультетах, її відміняти, потім знову повертали. Наразі потрібно працювати всім університетам разом, щоб така освітня програма міцно закріпилася на відповідних факультетах.